Слова, що виводять нас у світ. Звуки, що сплітають наші думки. Голос, що живе в глибині серця й відгукується на кожен поклик рідної мови. Вона — як материнська колискова, як перший весняний дощ, як аромат теплого хліба. Рідна мова — це не просто засіб спілкування, це те, що формує нас, як особистостей, як націю, як народ.

Чи замислювалися ви, як звучать ваші перші слова? Як ваш голос вперше повторює ніжне «мама» чи дзвінке «тато»? Саме ці звуки стають першим містком між нами та світом, між нами та історією, між нами та майбутнім.

Кожне слово — це ниточка у великому килимі мови, що переплітається поколіннями. Ми передаємо її з уст в уста, у листах і книгах, у піснях і легендах, у молитвах і казках. Вона дихає разом із нами, сміється нашими жартами, плаче нашими втратами, бореться нашими подвигами.

Міжнародний день рідної мови — це не просто дата в календарі. Його проголосили у 1999 році за ініціативою ЮНЕСКО, а відзначають щороку 21 лютого. Дата обрана невипадково: цього дня у 1952 році в Бангладеш загинули студенти, які боролися за визнання своєї рідної мови — бенгальської. Відтоді цей день став символом захисту мовного розмаїття та збереження культурної спадщини.

Любіть свою мову. Бережіть її. Даруйте її дітям, друзям, світу. Хай вона звучить голосно, хай розквітає віршами, хай співає піснями, хай живе у ваших серцях. Бо доки живе мова — доти живе народ.

У холі науково-технічної бібліотеки представлена виставка книжкових видань, присвячена даній темі. Запрошуємо усіх бажаючих!