Щороку в третю суботу травня в Україні відзначають День науки — подію, що наче непомітна на тлі гучних свят, але без неї не було б ні смартфонів у наших кишенях, ні вакцин, які рятують життя, ні супутників, що кружляють над Карпатами і Чорним морем. Це свято вшановує вчених, дослідників, викладачів, винахідників, здобувачів освіти і просто небайдужих, хто щодня тримає курс на розум, логіку, відкриття.

Наукова думка в Україні має глибоке коріння: від філософських трактатів Києво-Могилянської академії до радикальних ідей Миколи Кибальчича, який мріяв про реактивні апарати ще в XIX столітті. Імена Сікорського, Вернадського, Богомольця, Патона, Корольова — це не просто гордість, а фундамент сучасної науки. У них в руках не меч, а мікроскоп, обладунок — халат, а зброя — формули та діаграми. Вони не підкорюють тронів, але змінюють парадигми. Це українські біологи, які досліджують нові види антибіотиків. Це фізики, що ловлять нейтрино, як світлячків у темному лісі. Це математики, які вивчають хаос, щоб краще зрозуміти порядок…

Сьогодні в Україні працюють десятки наукових інститутів, центрів штучного інтелекту, стартапів, українські вчені ведуть дослідження у CERN, NASA, MIT. І, можливо, просто зараз хтось у Львові, Харкові чи Дніпрі дивиться в мікроскоп, і бачить — не клітини, а шанси. Для країни. Для людства. Для майбутнього.

Наука — це не лише формули й лабораторії. Це спосіб мислення. Це віра у те, що істину можна знайти, якщо ставити правильні питання. У світі, де стільки фейків, маніпуляцій і хаосу — вона залишається компасом, що веде нас до світла.

📌 Тож сьогодні — подякуймо тим, хто не боїться сумнівів, хто ставить складні питання і шукає ще складніші відповіді.

📚 До Дня науки в науково-технічній бібліотеці організовано тематичну книжкову виставку. Тут зібрані видання, що присвячені методології наукового пошуку, організації навчально-дослідницької роботи та натхненню на нові відкриття. Запрошуємо всіх охочих доторкнутися до світу знань і ідей!